2 хв

Блокчейн для земельного кадастру

Блокчейн для земельного кадастру: прозорість та безпека записів

Автор статті

ГІСКАД

Опубліковано

2025-01-20

Блокчейн забезпечує високий рівень захисту даних завдяки децентралізованій структурі, що унеможливлює втручання і забезпечує незмінність записів. Інтеграція з геоінформаційними системами (ГІС) створює безпечну платформу для управління інформацією про земельні ділянки. Особлива актуальність таких рішень підкреслюється загрозами, як-от кібератака на державні реєстри України 19 грудня 2024 року.

Про технологію блокчейну

Блокчейн — це розподілена база даних, де інформація зберігається на багатьох вузлах, що виключає ризик втрати через злам одного сервера. Усі записи мають часові мітки, а зміни можливі лише за згодою більшості учасників, що забезпечує незмінність і захист даних. Криптографічні алгоритми гарантують конфіденційність та достовірність, застосовуючи хешування і електронно-цифрові підписи.

Переваги та виклики впровадження блокчейну

Використання блокчейну забезпечує прозорість і довіру до земельного кадастру, адже кожен запис легко перевірити. Незмінність даних мінімізує можливості корупції. Децентралізація зменшує ризики втрат через кібератаки. Смарт-контракти дозволяють автоматизувати операції, скорочуючи час на реєстрацію земельних угод.

Водночас реалізація технології потребує значних витрат, адаптації законодавства та навчання фахівців. Інтеграція з існуючими системами може бути складною і потребувати ретельного планування.

Впровадження блокчейн-системи для земельного кадастру має включати аналіз ресурсів, можливостей системи, а також викликів, які можуть виникнути. Це дозволить оцінити реальні перспективи та обрати оптимальний підхід.

1. Створення блокчейн-системи: ресурси

Для впровадження блокчейну потрібні технічна, програмна, кадрова та фінансова бази. Технічна складова включає сервери для децентралізованого зберігання даних, мережеве обладнання для швидкої передачі інформації та резервні системи для захисту від збоїв. Програмна частина охоплює розробку блокчейн-платформи, інтеграцію смарт-контрактів та створення зручних інтерфейсів для користувачів.

Кадрові ресурси включають блокчейн-інженерів, фахівців із кібербезпеки, системних адміністраторів та юристів. Для успішної реалізації також потрібні значні фінансові інвестиції. Юридичні аспекти включають створення законодавчої бази для легітимізації записів у блокчейні.

2. Принцип побудови блокчейн-системи для земельного кадастру

Впровадження блокчейн-системи включає такі ключові аспекти:

1. Децентралізована архітектура

Інформація зберігається на численних вузлах мережі, забезпечуючи стабільність і захист системи. Усі записи синхронізуються між вузлами, що виключає залежність від централізованого управління.

2. Унікальні цифрові ідентифікатори

Кожна земельна ділянка отримує унікальний ідентифікатор, створений за допомогою криптографічного хешування. У системі фіксуються всі транзакції, пов’язані з ділянкою: зміни власників, меж, інші операції.

3. Запис даних у блоки

Інформація про операції групується у блоки, які додаються до ланцюжка. Кожен новий блок містить хеш попереднього блоку, що гарантує цілісність і незмінність даних.

4. Використання смарт-контрактів

Смарт-контракти автоматизують операції, виключаючи необхідність посередників. Наприклад, передача права власності відбувається автоматично після виконання умов угоди.

5. Міграція існуючих даних

Дані з традиційних реєстрів після верифікації переносяться у блокчейн. Це забезпечує збереження історії прав власності та запобігає дублюванню інформації.

6. Інтеграція з традиційними системами

Через API здійснюється інтеграція блокчейну з наявними кадастрами. Це дозволяє зчитувати й записувати дані, залишаючи традиційні системи функціональними як резерв.

7. Технічне забезпечення

Для роботи блокчейн-систем необхідна технічна інфраструктура, яка включає мережу вузлів, алгоритми шифрування й інструменти моніторингу тощо.

8. Захист даних і конфіденційність

Дані захищаються криптографією. Особиста інформація шифрується, а доступ регулюється правами користувачів і додатковими рівнями аутентифікації.

9. Прозорість і довіра

Відкритий доступ до інформації дозволяє громадянам і організаціям перевіряти операції, підвищуючи довіру до системи.

3. Юридичні аспекти інтеграції блокчейн-системи в земельний кадастр

Для інтеграції блокчейн-системи в земельний кадастр необхідно внести зміни до законодавства, щоб блокчейн-записи мали юридичну силу, та визначити відповідальні органи для верифікації даних. Також необхідно впровадити нотаріальне підтвердження, а смарт-контракти можуть виконувати роль "цифрових нотаріусів", також записи у блокчейні мають визнаватися доказами в суді. Важлива співпраця державних органів у розробці стандартів, технічному аудиті та проведенні громадських консультацій. Реалізація проекту вимагає навчання персоналу і залучення міжнародного фінансування, зокрема через пілотні проєкти.

4. Інтеграція існуючого кадастру в блокчейн

Існуючий кадастр може бути інтегрований у блокчейн через такі кроки:

1. Перенесення даних: дані, такі як межі ділянок і історія власності, верифікуються та переносяться у блокчейн із присвоєнням унікальних цифрових ідентифікаторів.

2. Використання API: API дозволяють інтегрувати блокчейн із наявними системами, залишаючи їх у ролі резервного шару.

3. Поступовий перехід: Спочатку дані мігрують у блокчейн, а нові транзакції здійснюються безпосередньо через нього. Це забезпечує безперервність роботи системи.

Цей підхід економить ресурси та забезпечує прозорість. Водночас необхідно враховувати можливі помилки попередніх даних і створювати механізми їх виправлення.

Приклади використання блокчейну у земельному кадастрі в інших країнах

Досвід застосування блокчейн-технології у земельному кадастрі є важливим прикладом для впровадження її в Україні. У Грузії блокчейн почали використовувати у 2016 році для реєстрації прав на землю. Це допомогло значно знизити рівень корупції, забезпечити прозорість реєстраційних процедур і створити доступну систему громадського контролю за змінами в реєстрі.

Швеція також активно експериментує з блокчейном у земельному кадастрі. У рамках дослідження було розроблено систему, що дозволяє швидко перевіряти технічні характеристики об’єктів нерухомості. Це значно прискорює процес оцінки та укладання угод.

У Гані уряд впровадив проект Bitland, який базується на блокчейн-платформі для створення земельного кадастру. Система дозволяє реєструвати права на землю, вирішувати спірні питання щодо володіння, а також продавати і купувати земельні ділянки. Аналогічний проект у Гондурасі використовується для боротьби з шахрайством у сфері земельної власності.

Бразилія реалізувала блокчейн у реєстрації нерухомості через співпрацю муніципалітетів з американським стартапом Ubitquity. Це дозволило суттєво підвищити довіру до реєстраційної системи та забезпечити її захист від втручання.

Такі приклади демонструють, що блокчейн ефективно працює в різних юрисдикціях, знижуючи корупційні ризики, покращуючи прозорість і доступність систем земельного кадастру.

Висновок

У 2017 році в Україні було запущено пілотний проект із впровадження блокчейну у земельному кадастрі, що дозволило перевести всі витяги на нову технологію. Однак повномасштабна реалізація проєкту зупинилася через фінансові та організаційні виклики.

Запровадження блокчейну в земельному кадастрі дозволить підвищити прозорість, мінімізувати корупцію та автоматизувати процеси. Це забезпечить довготривалу економію ресурсів і покращить довіру громадян до державних систем.

Джерела

‍

до всіх новин