Чим відрізняється ГІС-спеціаліст від картографа

Стаття пояснює різницю між роботою ГІС-спеціаліста та картографа, показує, як їхні ролі взаємодіють, і дає практичні поради для створення карт, що допомагають приймати рішення.
Автор статті
ГІС КАД
Опубліковано
2025-08-15

Ми живемо у світі, де даних — як піску на пляжі. Супутники, дрони, сенсори, відкриті бази — все це постійно "засипає" нас новою інформацією.
Але ось парадокс: чим більше даних, тим важче зрозуміти, що з ними робити. І тут у гру вступає картографія.

Не просто картинка, а інструмент дії

У сфері ГІС багато хто застрягає на етапі збору й аналізу: шари даних, складні алгоритми, автоматизація процесів.
Але рішення приймають не в коді й не в таблицях — рішення приймають, дивлячись на карту.
Причому на таку карту, яка з першого погляду дає зрозуміти: ось проблема, ось можливість, ось шлях дії.

Сучасні геопросторові фахівці часто працюють у двох площинах: ГІС і картографія. І хоча ці сфери тісно пов’язані, плутати їх — помилка, яка може коштувати як часу, так і якості прийнятих рішень.

Отже, варто чітко відрізняти хто такий ГІС спеціаліст, а хто такий картограф:

ГІС-спеціаліст

ГІС-спеціаліст — це фахівець, який працює з геоінформаційними системами для збору, зберігання, обробки та аналізу просторових даних. Його завдання — перетворити "сирі" геодані з різних джерел на структуровану інформацію та знайти закономірності чи інсайти.

Основні обов’язки:

  • Збір даних (супутникові знімки, дрони, польові вимірювання, відкриті бази).

  • Оцифровка та створення просторових шарів.

  • Просторовий аналіз (буферизація, накладання шарів, моделювання сценаріїв).

  • Робота з базами геоданих (PostGIS, Geopackage, ESRI Geodatabase).

  • Автоматизація процесів (Python, ModelBuilder, QGIS Processing).

  • Інтеграція даних із зовнішніх API та сенсорів.

Ключова компетенція: аналітика та технічна робота з геоданими.

Картограф

Картограф — це фахівець, який перетворює просторові дані та результати аналізу на зрозумілі, візуально чіткі та інформативні карти.
Його завдання — донести інформацію так, щоб користувач зміг швидко її зрозуміти та прийняти рішення.

Основні обов’язки:

  • Розробка концепції карти відповідно до мети та аудиторії.

  • Створення візуальної ієрархії даних.

  • Підбір кольорової палітри, символіки та шрифтів.

  • Оптимізація карти для друку, вебу чи мобільних пристроїв.

  • Перевірка читабельності та зрозумілості без легенди.

  • Підготовка карт для презентацій, звітів, публікацій.

Ключова компетенція: комунікація та візуалізація просторової інформації.

Проста аналогія

  • ГІС — це кухня, де зберігаються продукти та готується страва (дані + аналіз).

  • Картографія — це подача страви: як вона виглядає, як сприймається, чи хочеться її "скуштувати" (зрозуміти і використати).

Чому різниця важлива

Карта, створена без грамотної картографії, може бути:

  • перевантажена шарами, що відволікають від головного

  • з неправильно підібраною палітрою кольорів, важливі елементи губляться

  • без чіткої візуальної ієрархії, користувач витрачає час, щоб знайти потрібну інформацію.

У результаті — дані є, аналітика зроблена, але рішення не приймаються або приймаються неправильно.

Чек-лист картографа перед публікацією карти

1. Мета карти

  • Чи чітко зрозуміло, навіщо створена карта

  • Чи відповідає дизайн задачам аудиторії (технічна робота vs. презентація для керівництва)

2. Аудиторія

  • Хто користуватиметься картою: спеціалісти, управлінці, громадськість

  • Чи підібрана складність відображення відповідно до рівня знань користувача

3. Візуальна ієрархія

  • Чи головні елементи виділені кольором, розміром або контрастом

  • Чи другорядна інформація не відволікає від основної

4. Колір і символіка

  • Чи використані загальноприйняті кольори: синій — вода, зелений — рослинність, червоний — небезпека

  • Чи кольори достатньо контрастні для чорно-білого друку

  • Чи символи зрозумілі без додаткового тексту

5. Чистота та мінімалізм

  • Чи прибрано зайві шари, лінії та підписи

  • Чи карта не перевантажена декоративними елементами

6. Масштаб і деталізація

  • Чи інформація читається на запланованому масштабі

  • Чи немає надмірної деталізації, яка зникає або перетворюється на “шум” при зменшенні масштабу

7. Легенда та анотації

  • Чи легенда коротка, чітка і зрозуміла

  • Чи всі елементи карти пояснені

  • Чи є необхідні пояснювальні підписи для критично важливих об’єктів

8. Перевірка точності

  • Чи всі геодані актуальні та прив’язані правильно

  • Чи проекція карти відповідає меті (напр., уникнення спотворень для вимірювань відстаней)

9. Тест на швидке сприйняття

  • Чи можна зрозуміти основний зміст карти за 5–10 секунд

  • Чи бачить користувач головне без читання легенди

10. Формат і розповсюдження

  • Чи підготовлена карта у форматі, зручному для друку та перегляду на екрані

Чи адаптована версія для мобільних пристроїв (якщо потрібно)